Незважаючи на повторні спалахи COVID-19, слабке відновлення світової економіки та загострення геополітичних конфліктів, імпорт та експорт між Китаєм та ЄС все ж демонстрували суперечливе зростання. Згідно з даними, опублікованими нещодавно Головним митним управлінням, ЄС був другим за величиною торговельним партнером Китаю за перші вісім місяців. Загальний обсяг торгівлі між Китаєм та ЄС склав 3,75 трильйона юанів, що на 9,5% більше, ніж минулого року, та становить 13,7% від загального обсягу зовнішньої торгівлі Китаю. Дані Євростату показують, що за перше півріччя обсяг торгівлі 27 країн ЄС з Китаєм склав 413,9 мільярда євро, що на 28,3% більше, ніж минулого року. Серед них експорт ЄС до Китаю склав 112,2 мільярда євро, що на 0,4% менше; імпорт з Китаю склав 301,7 мільярда євро, що на 43,3% більше.
На думку опитаних експертів, цей набір даних підтверджує сильну взаємодоповнюваність та потенціал економіки та торгівлі між Китаєм та ЄС. Незалежно від того, як змінюється міжнародна ситуація, економічні та торговельні інтереси двох сторін залишаються тісно пов'язаними. Китай та ЄС повинні зміцнювати взаємну довіру та комунікацію на всіх рівнях, а також додатково впроваджувати «стабілізатори» в безпеку двосторонніх і навіть глобальних ланцюгів поставок. Очікується, що двостороння торгівля зростатиме протягом року.
З початку цього року економічна та торговельна співпраця між Китаєм та ЄС продемонструвала високу стійкість та життєздатність. «У першій половині року залежність ЄС від імпорту з Китаю зросла», – проаналізував в інтерв'ю репортеру International Business Daily Цай Тунцзюань, дослідник Чун'янського інституту фінансових досліджень Університету Реньмін у Китаї та заступник директора відділу макроекономічних досліджень. Основною причиною є конфлікт ЄС у Росії та Україні, а також вплив санкцій на Росію. Темпи роботи нижчої обробної промисловості знизилися, і вона стала більш залежною від імпорту. Китай, з іншого боку, витримав випробування епідемією, і внутрішній промисловий ланцюг та ланцюг поставок є відносно повними та функціонують нормально. Крім того, вантажний поїзд Китай-Європа також компенсував прогалини в морських та повітряних перевезеннях, які легко постраждали від епідемії, забезпечив безперебійне сполучення між Китаєм та Європою та зробив великий внесок у торговельне співробітництво між Китаєм та Європою.
На мікрорівні, європейські компанії, такі як BMW, Audi та Airbus, продовжили розширювати свій бізнес у Китаї цього року. Опитування щодо планів розвитку європейських компаній у Китаї показує, що 19% європейських компаній у Китаї заявили, що вони розширили масштаби своїх існуючих виробничих операцій, а 65% заявили, що вони зберегли масштаби своїх виробничих операцій. Галузь вважає, що це відображає тверду впевненість європейських компаній в інвестуванні в Китай, стійкість економічного розвитку Китаю та сильний внутрішній ринок, який все ще залишається привабливим для європейських багатонаціональних компаній.
Варто зазначити, що нещодавнє підвищення процентної ставки Європейським центральним банком та тиск на євро можуть мати численні наслідки для імпорту та експорту між Китаєм та ЄС. «Вплив девальвації євро на китайсько-європейську торгівлю вже проявився в липні та серпні, і темпи зростання китайсько-європейської торгівлі за ці два місяці знизилися порівняно з першою половиною року». Цай Тунцзюань прогнозує, що якщо євро продовжить девальвацію, це зробить товари «Зроблено в Китаї» відносно дорогими, що вплине на експортні замовлення Китаю до ЄС у четвертому кварталі; водночас девальвація євро зробить товари «Зроблено в Європі» відносно дешевими, що допоможе збільшити імпорт Китаю з ЄС, зменшити дефіцит торговельного балансу ЄС з Китаєм та сприяти більш збалансованій торгівлі між Китаєм та ЄС. Забігаючи наперед, загальна тенденція для Китаю та ЄС залишається зміцненням економічної та торговельної співпраці.
Час публікації: 16 вересня 2022 р.